Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут Телекомунікацій, радіоелектроніки, та електронної техніки
Кафедра теоретичної радіотехніки і радіовимірювань
Звіт до лабораторної роботи №5
на тему: “ Перетворення сигналів у лінійних радіоелектронних колах та системах ”
з предмету “Сигнали та процеси в радіоелектроніці”
1. МЕТА РОБОТИ
Метою роботи є експериментальне дослідження спотворення сигналу при проходженні його через лінійне радіоелектронне коло чи систему.
2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Передавання інформації від джерела інформації до споживача інформації (абонента) здійснюється через канал зв’язку, в якості якого використовуються різноманітні фізичні середовища, властивості яких є сприятливими для поширення в них сигналів на велику відстань при малому ступені спотворення інформації. У випадку сигналів, які застосовуються в радіоелектроніці (струм, напруга, електромагнітне поле), таким каналом зв’язку можуть бути провідні та кабельні лінії зв’язку, вільний простір (ефір), радіоелектронні кола.
В радіоелектронних колах та системах передачі інформації ця інформація у вигляді електричного сигналу, перш ніж попасти до абонента зазнає багатократних перетворень, при яких вид сигналу та його форму стараються змінювати так, щоб втрата інформації не перевищувала допустимі межі. Прикладами таких перетворень можуть бути кодування та декодування сигналів, підведення слабких сигналів, модуляція та перетворення частоти, демодуляція (детектування), розділення сигналів, призначених різним абонентам, виділення (фільтрація) корисних сигналів і зменшення завад тощо.
Радіоелектронні кола та системи, за допомогою яких здійснюються згадані перетворення сигналів, поділяють на лінійні, параметричні і нелінійні.
До лінійних відносять кола та системи, які описуються звичайними диференціальними рівняннями з постійними коефіцієнтами і для яких справедливий принцип суперпозиції – при дії на лінійне коло кількох зовнішніх сил реакцію кола чи системи (струм, напругу) можна визначити шляхом сумування (накладання, суперпозиції) розв’язків, знайдених для кожних із сил зокрема.
Використовуючи цей принцип, сигнал на вході лінійного кола чи системи можна подати сукупністю окремих гармонічних складових (у вигляді ряду Фур’є або спектральної густини) і вважати, що кожна складова сигналу передається через лінійне коло чи систему незалежно від інших складових. При цьому сигнал на виході лінійного кола чи системи також можна подати сумою окремих складових, що пройшли через лінійне коло чи систему незалежно одна від іншої. Тому в лінійних колах чи системах не виникають коливання з новими частотами, а лише, в залежності від схеми та характеристик кола чи системи, змінюються співвідношенням між амплітудами і фазами складових вхідного сигналу. Звичайно лінійні кола та системи використовуються для побудови різних фільтруючих схем або підсилювальних пристроїв з метою забезпечення кращого передавання коливань в певній смузі частот, або формування сигналу заданої форми з іншого (допоміжного) сигналу.
Проходження сигналу s(t) через лінійне коло чи систему, спектр якого є складним, може супроводжуватись зміною співвідношення амплітуд і фаз між окремими складовими спектра сигналу, і як наслідок зміною форми сигналу на вході лінійного кола чи системи. Це часто використовують на практиці для здійснення бажаних перетворень сигналу, таких як інтегрування, диференціювання, фільтрація частини спектра сигналу тощо.
Дещо іншу задачу доводиться розв’язувати при проектуванні підсилювальних пристроїв, ліній затримки та фазообертачів сигналів тощо. В таких пристроях може змінюватись лише потужність чи величина вихідного сигналу без зміни його форми. Тому дуже часто при розрахунку лінійних кіл та систем доводить...